Макс Поляков: майбутнє ВНЗ залежить від розвитку їх інноваційної діяльності
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Дана стаття опублікована на правах реклами.
Економіка, побудована на інноваціях, наука та освіта стають головними пріоритетами, які обумовлюють національну стратегію розвитку держави в ХХІ столітті. Запорукою успіху цієї стратегії є розвиток інноваційної діяльності на базі вищих навчальних закладів. Співзасновник «Асоціації Ноосфера» Макс Поляков вважає, що такий підхід дозволить забезпечувати ринок більш конкурентоспроможною інноваційною продукцією і послугами, а також, посприяє створенню інфраструктури для розвитку інноваційної діяльності як в окремому регіоні, так і в усій країні в цілому.
У своїй роботі Макс Поляков стверджує, що фінансова незалежність ВНЗ дає більше можливостей проводити наукові дослідження і впроваджувати інновації, отже – розвивати інноваційну діяльність університету. Він наводить як приклад три діючі в світі моделі фінансування університетів. Це бюрократична, колегіальна і ринкова.
Джерело: https://www.pexels.com
При бюрократичній моделі ВНЗ працюють за рахунок державних коштів, а держава впливає на всі сфери діяльності університетів від структури ВНЗ до кількості його студентів. Колегіальна модель передбачає утримання ВНЗ за рахунок держави з можливим залученням фінансів приватних осіб і організацій. Ринкова модель, яка тільки формується в Україні, дозволяє використовувати будь-які джерела фінансових ресурсів для повноцінної діяльності університетів. У ній приватне фінансування відіграє головну роль і гармонійно поєднується з державним. Наприклад, ВНЗ можуть отримувати кошти від різних організацій на основі конкурсної програми фінансування досліджень. На міжнародному рівні для цього створені такі установи: дослідні поради – в Англії; дослідні асоціації – в Німеччині; наукові і технологічні центри розвитку – в Фінляндії.
У своїй роботі Макс Поляков зазначає, що приватні компанії через матеріальні вкладення надають величезну підтримку у фінансуванні наукових досліджень. В Україні цей напрям тільки набирає обертів, в той час як за кордоном він давно працює на благо університетів. В якості успішного прикладу використання таких коштів Макс Поляков призводить співробітництво Массачусетського технологічного інституту і корпорації «Майкрософт», яке почалося ще з 90-х років. Результат їх кооперації – це понад 15 дослідницьких проектів, завдяки яким стало простіше застосовувати інформаційні технології в системі вищої освіти.
Залучення приватного фінансування є особливо актуальним питанням для ВНЗ України, оскільки ресурси країни обмежені, а конкуренція в галузі міжнародного науково-технологічного обміну зростає. Макс Поляков вважає, що наявність спільних інтересів з потенційними інвесторами є головним елементом розвитку інноваційної діяльності університету.
У своїй роботі Макс Поляков каже про те, що інноваційну діяльність українських університетів можна поліпшити за умови вирішення проблем пов’язаних з її управлінням. Для досягнення поставленої мети він пропонує вдосконалити систему управління науковою, науково-технічною та інноваційною діяльністю ВНЗ. Зокрема – орієнтувати цю діяльність на потреби ринку і споживача, оскільки це основа системи управління ВНЗ в сучасних ринкових умовах.