У Варшави свій шарм

Варшава

Варшава не з тих міст, в які закохуєшся з першого погляду. Цей майже двомільйонний мегаполіс одним поглядом не охопиш. Столиця тисячолітньої держави розкинулася по обох берегах Вісли на два з лишком десятки кілометрів. Треба побродити по її вуличках, проїхати по проспектах, заглянути в гучну прохолоду костелів, обійти музеї, перепочити в затишному сквері під каштаном, перекусити в маленькому кафе на три-п’ять столиків. Варшава проникає в тебе поступово, по частинах, не схожих одна на одну ні зовнішнім виглядом, ні ритмом життя, ні настроєм. А з’єднавши в свідомості і серці ці різні пейзажі, прив’яжешся до теплого і граціозного міста надовго.

У географії Варшави є унікальна особливість, корені якої йдуть в середні віки, до часів правління королівських династій. Сучасний містобудівник назвав би її урбаністичною віссю, що пронизує столицю з півночі на південь. Королівським трактом називається ця пам’ятка. Прокладати тракт почали ще за Сигізмунда Августа, а завершили при славному Яні Собеському. Дванадцятикілометрова магістраль між літньою резиденцією королів у Вілянові і зимовим палацом на кордоні Старого міста увібрала в себе і старовину і сучасність, залишаючись і нині серцем Варшави.

Варшава

Пішохідна тригодинна прогулянка Королівським трактом (а місто, як стверджують знаючі люди, пізнається ногами) не тільки піднесе сюрпризи, але і принесе задоволення. Нехай це допоможе вибудувати образ міста і відчути його неповторну атмосферу.

Вілянівський парк з підковоподібним річним палацом – це Версаль в мініатюрі: доглянуті алеї, обрамлені кущами троянд, веселою жимолостю, підстриженою туєю; проточні озера зі зграями диких качок і гордовитих лебедів; вікові дуби, платани, липи, білі та рожеві свічки каштанів. В палаці є картинна галерея і багаті інтер’єри королівських покоїв. Поруч всесвітньо відомий Музей плаката.

Вилянівський парк у Варшаві

У середині тракту – парк Лазенки терасами спускається до Вісли. Це справжня перлина польської столиці. Навпроти входу – пам’ятник великому Шопену, біля підніжжя якого в недільні дні з травня по вересень влаштовуються концерти фортепіанної музики композитора. Парку близько трьохсот років. Колись тут були королівські мисливські угіддя та лазні (звідси і назва парку), а на крутому спуску височів мисливський замок. Тепер в одному з його флігелів розташовується Музей сучасного мистецтва. Збереглася легка елегантна будівля літнього палацу, навколо якої важливо розгулюють павичі, мальовничі дзеркала тихих ставків, перетікають один в одний. У глибині парку збудований на зразок амфітеатру в Геркулануме Театр на острові, вистави якого, як і шопенівські концерти, йдуть на відкритому повітрі весь літній сезон. У Лазенках багато тихих куточків для безтурботного відпочинку, кафе і ресторанчиків. Словом, парк вартує того, щоб провести в ньому і пару вільних годин, і весь день.

Подорож до зимової королівської резиденції, минаючи площу Трьох хрестів, приводить до однієї з найжвавіших вулиць Варшави Нови Свят. Невисокі (у 3-4 поверхи) будівлі рубежу XIX-XX століть утворюють коридор з привітними двориками, де теж можна відпочити в тіні плакучих верб. На перших поверхах – дорогі магазини, вишукані модні салони, кафе. Не покуштувати пончиків з джемом з рожевих пелюсток від Бліклі – значить так і не пізнати Варшаву, не зрозуміти тонкого смаку польської кухні. Бліклі – кондитерська на Новому Святі, добре відома не тільки столичним жителям. Майстерність кондитерів Бліклі гідно оцінив ще молодий де Голль, який жив на другому поверсі того ж будинку, де і зараз знаходиться знаменитий заклад.

площа трьох хрестів у Варшаві

Нови Свят переходить у вулицю Краківське пшедмесьче, прокладену в кінці XVI століття. Тут розташовані Варшавський університет, старовинні садиби шляхетських родів: Чапських, Чарторийських, Тишкевичів, Радзивіллів. Тут же – пам’ятники великим співвітчизникам: Копернику, Адаму Міцкевичу, Юзефу Понятовському, кардиналові Стефану Вишіньскому. У костелі Святого Хреста покоїться серце Шопена. А в розташованому неподалік костелі при монастирі сестер-візітанток (середина XVIII століття) грав на органі сам маестро.

варшавський університет

Череда затишних кафе, маленьких картинних галерей, сувенірних крамничок продовжується і на Краківському пшедмесьче. Тонким променем від нього відходить вуличка Козина, де знайдете ще одну пам’ятку – створений Еріком Ліпіньський Музей карикатури, багаті зібрання робіт польських і зарубіжних сатириків і гумористів.

Повз величного Костелу Святої Анни Краковське пшедмесьче виходиш на Двірцеву площу з спрямованою до неба колоною Сигізмунда в центрі. Це пам’ятник королю, який переніс столицю з Кракова до Варшави. Праворуч возноситься королівський замок, якби спирається на могутні кріпосні стіни Старого міста.

костел святої Анни у Варшаві

Остаточний вигляд замок придбав в 1628 році, коли завершилося будівництво башти зі шпилем. Королівський замок – скарбниця національної культури, прямий свідок і учасник трагічних подій в історії Польщі. У середині XVII століття його пограбували і спалили шведи. Сто років потому замок майже повністю знищила пожежа. Після відновлення його знову пограбували війська Наполеона. У 1939 році замок спочатку осів під прицільними бомбовими ударами німецьких «юнкерсів», а потім був підірваний. Зараз цей монументальний, строгий ансамбль відновлений повністю. Увагу туристів приваблюють не тільки багате оздоблення залів, твори живопису, дивовижні вироби старих майстрів, а й зустрічі з діячами польської культури, літературні та музичні вечори.

двірцева площа у Варшаві

Різномовний, строкатий натовп, що заповнює Двірцеву площу, вирує тут до пізньої ночі. Ліворуч від площі – головна дорога найстарішої частини Варшави, вулиця Святого Яна. Важко де-небудь ще знайти таку велику кількість історичних пам’яток на мізерно малому просторі. На двох сотнях метрів протяжності цієї вулички – Кафедральний Собор Святого Яна, рідкісний для Варшави приклад готичної архітектури; до нього примикає Костел отців-єзуїтів. Під прямим кутом від фасаду цих святинь відходить вуличка без назви, що впирається в Костел Святого Мартіна і монастир сестер-францисканок.

Варшавська Старувка – застигла в часі багатовікова історія. Музей під відкритим небом, відроджений з попелу єдиним поривом – героїчним ентузіазмом поляків. Пам’ятник самовідданої любові народу до своєї столиці. Але пам’ятник живий, киплячий життям, веселий, святковий. Тут є все і для духовного збагачення, і для життєвого задоволення.

Варшава

Вулиця Святого Яна виходить прямо в центр Старувка, на її ринкову площу. Вузькі, у два-три вікна по фасаду, тісно приєдналися один до одного різнокольорові будинки стрілчастої форми утворюють правильний прямокутник. Ліва сторона Ринку (сторона Коллонтая), можна сказати, для плотських задоволень. Тут популярний не тільки у варшав’ян ресторан “Під крокодилом” з надземними і підземними залами, зі знаменитою старопольскою кухнею. Трохи далі – будинок Фукерів з відомою не одне сторіччя “вінярнею” (винним закладом), де представлені сорти сухих і десертних, червоних, білих, рожевих вин зі всього світу. Кав’ярні, бістро, кафе-морозиво на будь-який, самий примхливий, найвишуканіший смак.

Протилежна сторона Ринку (сторона Декерта) звернена до людської духовності. Антикварні та букіністичні лавки перетікають одна в іншу: простіше простого пройти, повз, не помітити! Поруч і Літературний музей, і молодіжний Будинок культури, і джаз-клуб. Північна сторона (сторона Барсса), немов гігантський задник театральної декорації, замикає простір Ринкової площі прекрасними порталами будівель, що колись належали самим заможним і шанованим громадянам столиці.

Уздовж будинків на цій стороні, ніби на паризькому Монмартрі, розташувалося братство варшавських митців. Їх експозиція під відкритим небом триває цілий рік. Але головна визначна пам’ятка північної сторони – Музей історії Варшави, де в подробицях можна познайомитись з героїчною і трагічною долею польської столиці.

Варшава

У центрі площі завжди, і вночі теж, багатолюдно. Вигородки відкритих кафе під різнокольоровими парасольками, де вдосталь поласуєш морозивом. Шарманщик з крихітною мавпочкою, яка витягне для вас квиточок “на щастя”. Вервечка кінних карет, готових прокатати вас по брущатим мостовим Старого і примикаючого до нього Нового міста.

Варшава

По святах на Ринку зводять помости, на яких співають і танцюють, змагаються і веселять публіку самодіяльні та професійні художні ансамблі. Навколо Старувка – химерне безліч вузеньких, романтичних вуличок і Тупичке, тихих двориків, відокремлених лавочок, що запрошують присісти і задуматися над тим, який прекрасний світ, створений людським генієм. І який страшний чоловік, коли з творця перетворюється на руйнівника. Варшава, її Старе місто, повстале з руїн тому і приклад, і засторога.

Якщо ми продовжимо шлях вправо від східного боку Ринку, то потрапимо на високий обрив, звідки відкривається неозора панорама Вісли та правобережної Праги (Прага не тільки столиця Чехії, але ще й один з районів Варшави). Контраст між замкненим простором середньовічної Старувки, увитими зеленню особняками аристократичної Саскія Кемпи і новобудовами індустріальної Праги, йде за горизонт, настільки великий, що спочатку здається неправдоподібним. Але це і є Варшава – сучасна столиця, яка природно і дбайливо з’єднала в собі часи та епохи.

Автор: Рудольф Борецький.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *