Загадки анабіозу

кріокамера

Встановлено: пригальмувати життя, знизити його темп можна багатьма способами. При всиханні невеликих водойм з морською водою ступінь солоності в них збільшується. І ряд мешкаючих тут істот, наприклад, весільні рачки, тимчасово впадають в неживий стан. Це – осмотичний анабіоз, або осмобіоз. Ще одна форма – аноксібіоз. Його викликає зниження концентрації кисню в повітрі нижче певного рівня. Нещодавно московські мікробіологи В. Дуда та Г. Ель Регістан відкрили ще один тип анабіозу – хімічний. Виявилося, що багато бактерій, дріжджі, гриби в процесі свого розвитку виділяють в навколишнє середовище особливі речовини, що сприяють переходу мікроорганізмів у своєрідний анабіотичний стан. Ймовірно, будуть відкриті й інші прояви анабіозу.

Управляти темпом життя, у всякому разі, найпростіших біооб’єктів, бути може, вдасться за допомогою лазерного опромінення. Експерименти професора М. Гамалії і його колег в Інституті проблем онкології показали, що будь-які клітини ссавців, будь то клітини крові, печінки або шкіри, чутливі до дуже слабких світлових потоків. Особливо, якщо це червоні, зелені або фіолетові промені. Швидше за все, в клітинах тварини і людини є спеціальна система фоторегуляціі, подібна тим, що відомі в рослин і у бактерій.

Лазерний вплив малої потужності (всього кілька десятків мілліватт) здатний змінювати швидкість ділення клітин. Ця швидкість може і прискорюватися – посилений клітинний розподіл прискорює загоєння ран і трофічних виразок, і сповільнюватися – так вдається гальмувати ріст пухлин.

До анабіозу в тій чи іншій мірі примикає безліч вражаючих явищ. Петербуржець А. Голдовський розробив класифікацію станів організмів, в ній окрім «анабіозу» фігурують такі слова, як «мезабіоз», «кіобіоз», «біоз», «гіпсорбіоз». Один з подібних станів – гібернація: зимова та літня сплячка деяких видів ссавців. У тварин, які впадають у сплячку, вона супроводжується зниженням температури до нуля плюс чотирьох градусів Цельсія. При цьому активність нервової системи спадає: схоже, що кора мозку при низьких температурах не здатна до електричної активності.

Сплячка може бути і нерегулярною – у білок, єнотів, стрижів, ластівок цей стан виникає при різкому настанні несприятливих умов: нестача їжі, вологи, надто низька або висока температура. Це просто спосіб «запроторити» живу істоту «для збереження» у важкі моменти її життя.

Чудова властивість сплячки – вона дуже схожа на сон. Адже і там і тут серце б’ється повільніше, кров’яний тиск падає, обмін речовин знижується. Під час сну злегка – приблизно на пів градуса – знижується температура тіла. Цікаво, що після рясної їжі тягне до сну: кров приливає до шлунку, щоб допомогти травленню, і, таким чином, менша кількість її надходить у мозок. Взагалі, схоже, якщо усунути певне число збуджуючих зовнішніх і внутрішніх впливів на мозок, повинен настати сон – ця якби ослаблена форма сплячки.

Ось одна напівфантастична пропозиція, яку зробили фахівці, що досліджують гібернацію і сон. Вони вважають, що люди могли б проводити ночі не у сні, а, подібно летючим мишам, в сплячці. При зниженні температури нижче нормальної, стверджують вчені, сон, можливо, стане більш глибоким, а зниження температури всього на кілька градусів може виявитися достатнім, щоб призупинити старіння – продовжити наше життя на ту його третину, що ми проводимо уві сні. Розгадка таємниць сну (і, звичайно, розуміння принципів роботи мозку), сплячки, анабіозу – чи не тут ключ до розробки методів зберігання, «консервації» організмів при їх охолодженні?

Автор: Ю. Чирков.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *