Позують рибосоми

рибосоми

Рибосоми – це найменші з усіх клітинних утворень. Вони присутні в кожній клітині кожного організму, і саме в них відбувається біосинтез білка. Рибосома складається з двох нерівних частин (або субодиниць). У кожну з субодиниць входить по одній молекулі рибонуклеїнової кислоти (РНК) і кілька десятків молекул білка. Менша субодиниця «пов’язана» з молекулою інформаційної РНКГ яка приносить інформацію про те, в якій послідовності повинні бути зібрані амінокислоти, щоб утворилася молекула того чи іншого білка. Амінокислоти – будівельні елементи білкових молекул – доставляються в рибосоми за допомогою транспортної РНК. Зростаючий білковий ланцюжок знаходиться, мабуть, у великій субодиниці.

Відомо також, що кожна молекула інформаційної РНК «пов’язана» з декількома рибосомами. Тому рибосоми, що активно синтезують білок: зазвичай бувають об’єднані в групи (полісоми). Під час синтезу молекула інформаційної РНК просувається через рибосоми, «обслуговуючи» відразу кілька цих мініатюрних «фабрик» білка.

Основна перешкода для з’ясування механізму діяльності рибосом полягає в тому, що невідома їх внутрішня структура. Для дослідження рибосом використовуються складні прилади і найтонші методи, проте з’ясувати їх структуру довгий час не вдавалося.

Що ж вдалося дізнатися нового вченим? Перш за все вони встановили, що основу будови кожної субодиниці рибосом становить єдиний рибонуклеопротеїдний тяж – молекула рибосомальної РНК в з’єднанні з білком. Цього ніхто не бачив – рибосома завжди представлялася погляду дослідників компактною часткою. І тільки застосувавши новий розроблений метод, вчені змогли сфотографувати на електронному мікроскопі цей тяж.

Ми наводимо мікрофотографії рибосом однієї з бактерій (кишкової палички). Щільність рибосом невелика, а їх розмір становить всього близько 200 ангстрем (ангстрем – одиниця довжини, рівна одній десятимільярдній частці метра). Щоб отримати зображення рибосом в електронному мікроскопі їх попередньо поміщали на тонку плівку і оточували шаром щільної аморфної речовини (на верхній мікрофотографії вона виглядає темною). На нижній мікрофотографії ті ж рибосоми розгорнуті в тяжі. Тут використаний інший метод контрастування – підкреслення металом у вакуумі. Поруч дана схема переходу від рибосоми до тяжу. Якщо змінити умови, тяжі знову згортаються в компактні частки.

Наступний етап дослідження з’ясування характеру укладання рибонуклеопротеідного тяжа в компактній рибосомальній частці. За допомогою електронної мікроскопії вдалося точно визначити форму субодиниць і виявити деякі елементи їх тонкої внутрішньої структури. Для цього використовувалися і звичайні рибосоми і рибосоми з зменшеним вдвічі вмістом білка. Це робилося тому, що в частинках з неповним вмістом білка внутрішня структура видна більш чітко.

Отримані вченими дані вперше дозволили запропонувати гіпотетичну модель рибосомальних частинок.

Автор: Л. Кисельов.

P. S. О чем еще говорят британские ученые: о том, что для того, чтобы прикоснутся к новейшим исследованиям в области микробиологии и в том числе в сфере рибосом необходимо очень хорошо знать английский язык, ставший международным языком не только в разговорной речи, но и в науке. Хотя если с английским у вас не важно, то специальное бюро переводов может осуществить переводы медицинских текстов и научных текстов по любой интересной вам сфере.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *