Без мікробів

микроби

Ще великий французький мікробіолог Луї Пастер в бесідах з учнями висловлював думку, що без мікробів жива істота не зможе нормально розвиватися. Думки вчених з цього приводу різко розділилися. Одні, слідом за Пастером, вважали, що мікроби – наші обов’язкові супутники, і жити без них не можна, інші відстоювали протилежну точку зору. До числа останніх відносився і російський вчений Ілля Мечников. Але він чудово розумів, що вирішити наукову суперечку може тільки строгий дослід, і доручив двом своїм співробітникам зайнятися підготовкою такого досліду. На жаль, задуму Мечникова не було дано здійснитись – завадила перша світова війна.

Однак питання про можливість «безмікробного життя» не було забуте вченими. Були зроблені спроби виростити в абсолютно стерильному середовищі яку-небудь тварину, хоч саму маленьку. Результати виявилися досить несподіваними: піддослідні тварини швидко гинули!

Невже, дійсно, навіть короткочасна відсутність мікробів згубна для організму? Минуло півтора десятка років, і з’ясувалося: тварини в перших дослідах гинули не від відсутності мікробів, а за зовсім іншої причини. Виявляється, експериментатори давали тваринам стерилізовану їжу, вбиваючи в ній мікробів кип’ятінням. Але така стерилізація руйнує вітаміни та інші необхідні для життя речовини. Смерть наступала від авітамінозу.

Коли ця причина була усунена, справа пішла набагато успішніше. За допомогою складної техніки біологам Швеції, Японії та США вдалося виростити кількох «безмікробних» тварин – від невеликих гризунів до мавпи.

Щоб дати уявлення про техніку експерименту, нагадаємо: піддослідна тварина «не має права» навіть вдихнути звичайне повітря – вона має дихати спеціальним, очищеним від мікроорганізмів повітрям. Тому найбільші труднощі таїть в собі початок експерименту. Треба витягти новонароджену істоту з утроби матері у стерильній камері і потім перенести в іншу, також стерильну камеру, де ставиться дослід. Для годування тварини людина одягає спеціальний скафандр і потім 30 хвилин «купається» в басейні з формаліном. Лише після цього вона може увійти в переддень камери…

Отже, правий був Мечников: без мікробів жити все-таки можна. Це встановлено. І, тим не менше, досліди тривають. Вчені «вирощують» нових «безмікробних» мишей або мавп. Навіщо? Згадайте-но першу космічну ракету, яка вирушила за маршрутом ЗемляМісяць. Перед її стартом були прийняті особливі заходи з очищення останнього ступеня – лунника – від всіх мікроорганізмів. Це було зроблено на випадок, якщо на Місяці є хоч яке-небудь життя. Мікроби – «переселенці» могли б тоді змішатися з «місцевими» і зіпсувати майбутньому досліднику картину місячної фауни.

Так от, «безмікробних» тварин вирощують приблизно за такими ж міркуваннями. Дійсно, поки вони не з’явилися, біологи не мали можливості вивчати дію на організм тільки одного певного виду мікробів. Адже хіміки давно мають справу з чистими речовинами, мікробіологи – з чистими бактеріальними культурами. Тепер і у біологів з’являється така можливість. Хто знає, може бути, вдасться встановити, що такий-то вид мікробів, який вважався небезпечним, хвороботворним, робить шкідливий дію лише в поєднанні з іншим, знову-таки певним видом? Або що даний мікроб нейтралізує дію іншого…

Біологічні експерименти на «чистих» об’єктах тільки почалися. З часом ми дізнаємося, наскільки важливі отримані результати.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *