Вакуумна торакопластика – операція без ножа

Вакуумна торакопластика

Поява в аптеках нового препарату — йодінолу, або, просто кажучи, синього йоду, стало маленькою революцією в медицині. Що ж таке цей синій йод і чим він відрізняється від «рудого», до якого ми всі так звикли? Йодинол – це звичайний йод, з’єднаний з крохмалем або з порошком, схожим на крохмаль,— полівініловим спиртом. Втім, з’єднання це не щось наднове. Воно давно знайоме навіть школярам. Йод — індикатор крохмалю, а крохмаль — індикатор йоду. Давно знали і про те, що людей, які обпалили глотку йодом, треба рятувати крохмальною водою: вона пом’якшить опік, відніме у «рудого» йоду його «пекучий темперамент»…

Багато років тому лікар, нині доктор біологічних наук Володимир Онуфрійович Мохнач зацікавився антибактеріальними властивостями синього йоду. Проведені ним тривалі експериментальні та клінічні дослідження підтвердили припущення вченого. «Рудий» йод, ставши синім, втрачає свої «пекучі» властивості, але зберігає головну якість — нещадність до мікробів. Виявилося, що синій йод можна пити, полоскати їм горло, його вводять також і внутрішньовенно. Чудово і те, що з однієї чайної ложки «рудого» можна зробити цілий стакан синього, Рівного йому по силі.

Препарат дуже ефективний при лікуванні дизентерії, хронічних гастритів, жіночих захворювань. Їм також лікують кон’юнктивіти, цистити… Йому підвладні і ті недуги, які раніше зовсім не піддавалися лікуванню. Наприклад, кандідози (грибкові захворювання), викликані непомірним застосуванням антибіотиків, затяжні ангіни-тонзиліти.

Синій йод не обпалює тканини – він прекрасний лікар опіків, термічних і хімічних. Полегшуючи страждання людини, він не залишає спотворюють рубців, допомагає тканині в її регенерації, та й термін лікування набагато скорочується. Хороший синій йод при ряді післяопераційних ускладнень для промивання інфікованих ран, загоєнні трофічних виразок. Не нахваляться ним і в пологових відділеннях, де акушерки, приймаючи новонароджених, просто миють в йодинолі руки.

Я хочу розповісти, як йодинол в поєднанні з апаратом, сконструйованим лікарем Олексієм Матвійовичем Єпіфановим, врятував безліч людей, що десятками років носять в міжплевральних порожнинах величезні скупчення гною — результат «залікованого» туберкульозу, вогнепальних ран, хірургічних операцій на легенях, частих пневмоній. Єпіфанов один з перших застосував йодинол для лікування туберкульозної емпієми.

Для того щоб вилікувати емпієму, потрібно відсмоктати гній. Роблять це різними способами: шприцом, апаратами Патена, Боброва, водоструйним насосом. В результаті гній відсмоктується, але тільки частково. Справа в тому, що повністю його не відсмоктують – вважається, що це небезпечно: в результаті сильного розрідження в порожнині можуть виникнути кровотечі, розриви тканини легень, повітряна емболія, пневмональний шок.

Вважається також, що створюваний «вакуум» не повинен бути нижче 700-600 мм ртутного стовпа. Видаливши частково ексудат, хворому вводять антибіотики — пеніцилін, стрептоміцин, а також сульфаніламіди. В результаті такого методу лікування одужання настає не завжди, часто спостерігаються випадки консервації хвороби на довгі роки.

Є в лікуванні емпієм один радикальний спосіб – хірургічний. Але вся біда в тому, що хірурги самі тільки в 30-40 випадках з 100 пропонують хворим операцію, а іншим відмовляють з-за похилого віку, незворотних змін внутрішніх органів, уражених хронічним сепсисом. Але навіть ті, кому не протипоказано хірургічне втручання, далеко не завжди наважуються на операцію. Адже так звана торакопластика, пов’язана з видаленням ребер, або плевроэктомія — часткове видалення плеври — важка операція.

Хірург А. М. Єпіфанов, автор апарату, що створює в хвороботворних порожнинах «абсолютний вакуум», подолав вікову межу заборони на створення в плевральній порожнині подібного «вакууму». За допомогою приєднаного до апарату манометра Єпіфанов дозує «вакуум» від процедури до процедури відповідно до спеціально розробленої таблиці больової адаптації.

Застосування високого “вакууму” в поєднанні з йодинолом призвело до значного зсуву в лікуванні туберкульозних плевритів. На сотнях хворих було доведено, що повне вилучення гною з плеврального мішка не завдає жодних травм навіть ригидним — таким, що втратили пластичність — легеням, а тим більше це не може зашкодити еластичним легеням, які розправляються перш, ніж вакуумний насос створює «абсолютну порожнечу».

Йодинол, введений в порожнину, де створено високе розрідження, спінюється, збільшує свій обсяг до 7 тисяч разів, перетворюється в бульбашки, пар, газ, в аерозоль. Цей новий стан дозволяє йому глибоко проникати в уражені тканини, забезпечуючи тісний контакт з мікробами, грибками і туберкульозними бактеріями. Введення йодинолу за допомогою вакуумного апарату значно підвищує активність препарату, який буквально обволікає і пронизує інфіковану тканину. В результаті внутрішні листки плеври стягуються, що призводить, зрештою, до зрощення листків і повного одужання.

В амбулаторних умовах вакуумна пункція може щодня тривати до двох годин, а в стаціонарі до шести годин і більше. Чим довше контакт йодинолу з інфікованою плеврою, тим швидше настає лікування. Крім того, високий «вакуум» в плевральній порожнині призводить до зміщення внутрішніх органів середостіння і черевної порожнини — в уражену сторону, як би заклинюючи хвору порожнину. Це і є не що інше, як «вакуумна торакопластика» — операція без ножа!

Автор: Георгій Балдыш.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *